хабіт

[xɑbit] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. (від лат. habitus — зовнішність, стан) У медицині — загальний вигляд людини, що включає статуру, поставу, обличчя, вираз очей, колір шкіри та інші зовнішні ознаки, які можуть мати діагностичне значення.

  2. (від лат. habitus — одяг, убрання) У біології — характерний зовнішній вигляд, габітус рослини або тварини, що визначається сукупністю ознак (форма, розміри, структура).

  3. (від англ. habit — звичка) У психології — стійка, автоматизована форма поведінки (звичка), що виникає в результаті повторення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хабіт, р. хабіта, д. хабітові, з. хабіт, о. хабітом, м. хабіті, к. хабіте

Більше записів