1. (від лат. habitus — зовнішність, стан) У медицині — загальний вигляд людини, що включає статуру, поставу, обличчя, вираз очей, колір шкіри та інші зовнішні ознаки, які можуть мати діагностичне значення.
2. (від лат. habitus — одяг, убрання) У біології — характерний зовнішній вигляд, габітус рослини або тварини, що визначається сукупністю ознак (форма, розміри, структура).
3. (від англ. habit — звичка) У психології — стійка, автоматизована форма поведінки (звичка), що виникає в результаті повторення.