хабіру — назва соціальної групи людей, що згадується в клинописних текстах Близького Сходу (переважно 2-го тисячоліття до н.е.), природа якої залишається дискусійною; за одними гіпотезами, це могли бути кочівники, найманці або розбійники, за іншими — соціально відокремлені та безправні особи, що порвали зв’язки зі своїми громадами.
хабіру (хапіру) — етносоціальний термін, що вживався щодо різних груп населення в давньосхідних державах (Єгипет, Месопотамія, Анатолія, Ханаан); деякі дослідники пов’язують цю назву з біблійними “евреями” (іврімами), однак ця ідентифікація не є загальновизнаною в науці.