хабаз

[xɑbɑz] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. (в ісламі) священна книга, що містить зібрання проповідей та вчень пророка Мухаммеда, складена його учнями; одна з основних джерел мусульманського права та релігійної традиції після Корану.

  2. (переносно, рідко) будь-яка книга, яка сприймається як авторитетне джерело знань або настанов у певній галузі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хабаз, р. хабаза, д. хабазові, з. хабаз, о. хабазом, м. хабазі, к. хабазе

Більше записів