Особа, яка дає хабар (незаконну винагороду, підкуп) службовій особі для отримання будь-яких переваг, послуг або ухвалення на її користь певного рішення.
хабародавець
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови