кей

1. Географічна назва острова в архіпелазі Флорида-Кіс (США), а також низки інших островів у різних регіонах світу, що містять це слово у власній назві (наприклад, Кей-Вест).

2. Розмовна назва ключа (від англ. key) як предмета, особливо в контексті комп’ютерної клавіатури, музичного інструменту або криптографії.

3. У переносному значенні — вирішальна умова, головний принцип, секрет успіху або розуміння чогось (наприклад, «ключ до розв’язання проблеми»).

4. У морській справі — невеликий корабельний острівець, мілина або риф (від ісп. cayo).

Приклади вживання

Приклад 1:
Прийшла коректа — все о-кей. Чи міг би я післати Вам «Щоденник» А[ркадія] Л[юбченка] (Якщо у Вас немає)?
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
“╕ blЕ8

Частина мови: іменник (однина) |