керничка

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.

2. (заст.) Жіноча форма до слова “керник” — жінка, яка керує, очолює щось; провідниця, ватажок.

Приклади вживання

Приклад 1:
Пільний — польовий («чоло ясне, як керничка при піль-ній дорозі»; «пільні коники»). Пірватиси — надірватись (від зусиль).
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник () |