кернер

1. Ручний інструмент у вигляді металевого стрижня з загостреним загартованим кінцем, призначений для розмітки (накернювання) центрів отворів на матеріалі шляхом ударів по ньому молотком; керно, керн.

2. Рідко вживана назва для керну — циліндричного зразка гірської породи, отриманого шляхом буріння.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |