Значення
-
Ручний інструмент у вигляді металевого стрижня з загостреним загартованим кінцем, призначений для розмітки (накернювання) центрів отворів на матеріалі шляхом ударів по ньому молотком; керно, керн.
-
Рідко вживана назва для керну — циліндричного зразка гірської породи, отриманого шляхом буріння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кернер, р. кернера, д. кернерові, з. кернер, о. кернером, м. кернері, к. кернере