Словник Української Мови
Буква
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
2. Розмовне скорочення від слова “кепка” (головний убір).
3. У спеціальній термінології (гірнича справа, будівництво) — масив гірської породи, великий камінь або брила, що виймається при розробці кар’єру.
Приклад 1:
Які ж були до карт охочі, То не сиділи дурно тут; Гуляли часто до півночі В ніска, в пари, у лави, в жгут, У памфиля, в візка і в кепа, Кому ж із них була дотепа, То в гроші грали в сім листів, Тут всі по волі забавлялись, Пили, іграли, женихались. Ніхто без діла не сидів.
— Самчук Улас, “Марія”