кеней

Кеней — у давньогрецькій міфології: один з аргонавтів, учасник походу за золотим руном, відомий своєю неймовірною силою та здатністю витримувати будь-які удари.

Кеней — у давньогрецькій міфології: персонаж, який народився жінкою (Кеніда), але був перетворений Посейдоном на чоловіка, наділеного невразливістю; загинув, засипаний скелями та колодами кентаврами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |