деконтекстуалізований
[dɛkontɛkstuɑlizoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Позбавлений зв’язку з оригінальним контекстом, вилучений зі звичного оточення, ситуації або системи, внаслідок чого втрачає частину свого початкового сенсу або функції.
-
(У мистецтві, філософії, соціальних науках) Про елемент (образ, символ, поняття тощо), який навмисно відокремлено від первинного цілого для його самостійного аналізу, використання в новому значенні або створення нового смислового поля.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. деконтекстуалізований, р. деконтекстуалізованого, д. деконтекстуалізованому, з. деконтекстуалізованого, о. деконтекстуалізованим, м. деконтекстуалізованім