келія

Приклад 1:
Радій, слухаючи Баха, читаючи Рільке, пишучи до оцього синього зошита, Бог з любов’ю дивиться на нас, і ми підводимо свої юні, ще ненавчені очі до Нього, і світло, яке ллється крізь голі гілки на деревах, переплітається з музикою Баха, і дрібні чорні літери, які біжать із зеленої прозорої ручки, засвідчують твою причетність, — бо це світло і ця музика, дерева та книги і є причастям…» («Келія чайної троянди»). Важливо вміти мовби «дистанціюватися» від себе, відійти на кілька кроків, уважніше зазирнути в себе, а тоді «визирнути із себе назовні…».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”