келін

[kɛlin] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (в тюркських народах) молода дружина, невістка, жінка, яка недавно вийшла заміж і живе в родині чоловіка; також звертання до такої жінки.

  2. (в історії) назва жіночого головного убору у вигляді невисокого капелюшка або намітки, поширеного в народів Середньої Азії та Сходу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. келіни, р. келін, д. келінам, з. келін, о. келінами, м. келінах, к. келіни

Більше записів