кеб

1. (іст.) Легкий двоколісний екіпаж, відкрита карета для пересування містом, запряжена однією конем; поширений у Великій Британії в XIX — на початку XX століття.

2. (розм.) Таксі, автомобіль таксі (запозичення через англ. cab, що є скороченням від cabriolet — тип кузова).

Приклади:

Приклад 1:
— кричала вона з заднього сидiння, наче глухому, — п’ять рокiв, вiдказував вiн, так само штивно тримаючи голову, — i спиняв кеб, i вмикав свiтло, i витягав з‑пiд сидiння зiм’яте простирадло мапи, обiруч тримаючись за нього, мов за казковий килим‑самолiт, що має чудом вивезти, й чогось чекав, втупившись у нього, їй тупо подумалося, що бiдака, мабуть, не вмiє читати, — як, ви сказали, зветься вулиця? — перекочував у ротi камiнчики неслухняних звукiв, не в змозi вимовити “Руперт стрiт”, а чи то повторити за нею, бо ж вона також говорила з акцентом, хай i не таким диркучим, “куд ю кол дере?”
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 2:
— добре, давайте сюди трубку, — раз, i вдруге, i втретє, спершу не було зв’язку, потiм знервований Рон, який уже, виявляється, телефонував до компанiї таксi, давав пакистанцевi, котрий все не виходив iз своєї атараксiї, якiсь багатоповерховi iнст‑рукцiї, й знову починалося загнане метання в химеричному плетивi безлюдних вуличок, нiби водiй вiддав усi свої реакцiї машинi: кеб розпачливо шарпався, зупинявся, гмукав, чухав потилицю, питав себе: а якщо туди? — чортихався (звискнувши шинами), ламав руки, а в пiтьмi автосалону знай ширився мовчазний пакистанцiв страх, вона вiдчувала його фiзично — до нудоти, чоловiковi вимикалася з безпорадних рук, як линва, його праця, його нетривка зачiпка за цей примарний край, i дiдько б узяв цю ледi з дивним акцентом, якiй забандюрилось невiдь‑куди пертися серед ночi, — їй було нiяково, хотiлося все менше займати мiсця на задньому сидiннi, за четверим (!!!)
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 3:
!