1. Зменшувально-пестлива форма від слова “казан”: невеликий казан, казанок.
2. Рідкісне прізвисько або прізвище.
3. (у техніці, розм.) Спеціальний металевий посуд (горщик), що є частиною конструкції деяких апаратів, наприклад, парового котла.
казанчик
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
На ньому був костюм темного кольору, всім знайома заплямована синя краватка та капелюх – казанчик. Як завжди, він курив сигару, дим від якої простягнувся в напрямку декількох рядів танків у захисному кольорі, що розташувалися на зелених полях графства Саффолк.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Частина мови: іменник (однина) |