казак

Значення

1. (Історія) –

   Представник козацтва — військово-політичного стану, особливого соціального прошарку українського народу, що існував з XV до кінця XVIII століття, а також воїн його військової організації, що проживав на території України (Гетьманщини, Запорозької Січі) та брав участь у бойових походах, обороні краю.

2. (Література) –

   Вільна, незалежна людина з відважним, вольовим характером, яка не терпить приниження; часто вживається як символічне уособлення національного духу, мужності та любові до волі.

3. (Історія) –

   У широкому історичному контексті — представник козацьких спільнот, що виникали на прикордонних землях (наприклад, донські, кубанські козаки).

4. (Лінгвістика) –

   У народній творчості та побуті — звертання або назва для мужчини, парубка, молодиця (у формі «козака»), часто з відтінком захвату або пестливості.

5. (Історія) –

   Назва деяких видів військ або їхніх представників у різних арміях (наприклад, козаки-вершники).

6. (Мистецтво) –

   Етнографічна назва учасника народної групи, що виконує танці або пісні козацької тематики (наприклад, учасник танцю «козачок»).

Правопис та відмінювання