димкар

[dɪmkɑr] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Власна назва українського роду (прізвища), що походить від слова «димка» — різновид груші або від прізвиська «Димко».

  2. (Історія) –

    Рідкісне прізвисько або прізвище, яке може вказувати на особу, пов’язану з димом (наприклад, димар, той, хто працює з вогнем або димом).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. димкар, р. димкара, д. димкарові, з. димкар, о. димкаром, м. димкарі, к. димкаре

Більше записів