каз

Приклад 1:
Дуже лю­бив Чіпка каз­ки слу­ха­ти. В каз­ках йо­го зро­ду ро­зум­на го­ло­ва зна­хо­ди­ла не­ма­лу ро­бо­ту.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
– зду­мав пан Пiст­ряк, i так i на­ро­ди­ла­ся цi­лi­сiнька ку­ча цег­ли i ка­ме­нюк уся­ких, що хлоп­цi, по­чув­ши при­каз, зра­зу мот­ну­лись i на­нес­ли. – Возложiте ка­ме­нiя на не­чес­ти­вую вию.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 3:
Ле­жа­чи пiд рiз­ка­ми, каз­ку ка­же: “Був со­бi чо­ло­вiк Саж­ка, на ньому сi­ра сiрм’яжка, повс­тя­на ша­поч­ка, на спи­нi ла­точ­ка; чи хо­ро­ша моя ка­зоч­ка?” – Та бий­те ока­ян­ную ха­на­ан­ку!
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”