Словник Української Мови
Буква
1. Димка — власна назва села в Україні, зокрема села у Хмельницькій області.
2. Димка — власна назва річки в Україні, правої притоки річки Случ (басейн Дніпра).
3. Димка — заст. або діал. зменшувально-пестлива форма від загальновживаного іменника «дима» (тобто димар, комин).
Приклад 1:
Шостак перекрутився конем біля Димка: на двадцятьох оббитих із країв залізом, розкидистих розвальнях Димко з гармашами біля гармат цурпелилися посередині обозу і сніговою окришиною розтирали один одному білі щоки. — Ану ж, Димцю, підніми товариство гарматою!
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”