кавкати

[kɑʋkɑtɪ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Зоологія) –

    Видавати характерні звуки, подібні до крику ворони (про ворону, гавку та інших птахів родини воронових).

  2. (Лінгвістика) –

    Перен., розм. Говорити грубо, неввічливо або зловісно; бурчати, скаржитися.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кавкати, р. кавкатів, д. кавкатам, з. кавкатів, о. кавкатами, м. кавкатах, к. кавкати

Більше записів