диктура

[dɪkturɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Історія) –

    У Стародавньому Римі — офіційний список імен громадян, які мали право на отримання державних видатків на харчування (наприклад, безкоштовного хліба), а також список осіб, що підлягали оподаткуванню або іншим спеціальним повинностям.

  2. (Історія) –

    У сучасному вжитку (переважно історичному) — примусовий державний розподіл, нормативне призначення цін на товари, обов’язкові державні замовлення або поставки продукції, що встановлюються органами влади.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. диктур, р. диктура, д. диктурові, з. диктур, о. диктуром, м. диктурі, к. диктуре

Більше записів