1. (у мовознавстві) Такий, що виражає причинно-наслідковий зв’язок між діями, де одна дія (причина) спричиняє виконання іншої дії (наслідку); причинний, спричинний. Наприклад: каузативна конструкція, каузативне значення дієслова.
2. (у філософії та логіці) Пов’язаний із причинністю, що стосується причинно-наслідкових відносин; причинний.