каузативний
[kɑuzɑtɪʋnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
(у мовознавстві) Такий, що виражає причинно-наслідковий зв’язок між діями, де одна дія (причина) спричиняє виконання іншої дії (наслідку); причинний, спричинний. Наприклад: каузативна конструкція, каузативне значення дієслова.
-
(у філософії та логіці) Пов’язаний із причинністю, що стосується причинно-наслідкових відносин; причинний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. каузативний, р. каузативного, д. каузативному, з. каузативного, о. каузативним, м. каузативнім