1. (у філософії та логіці) Відношення між причиною та наслідком; причинність, причинно-наслідковий зв’язок.
2. (у лінгвістиці) Семантична або граматична категорія, що виражає ідею спричинення дії, тобто вказівку на те, що суб’єкт змушує, примушує або дозволяє іншому суб’єкту виконати дію або сам стає причиною певної дії чи стану.