1. (в медицині) припікання або знищення патологічно змінених тканин за допомогою спеціального інструмента (каутера), розпеченого металу, електричного струму, лазера або хімічної речовини; термокоагуляція.
2. (в техніці) процес обробки поверхні металу (наприклад, чавуну) для підвищення його зносостійкості шляхом нагрівання та швидкого охолодження.