нари

[nɑrɪ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Власна назва історичної місцевості у Києві, що розташовувалася на пагорбах над Подолом, відома з літописів з Х століття; у давнину — ділянка, де відбувалося віче.

  2. Заст. Наріччя, діалект, говірка; місцева мовна особливість.

  3. Рідкісне. Ті ж народи, що й нари́ни — дерев’яні лави для сну, зазвичай в’язничні, встановлені в кілька ярусів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нара, р. нари, д. нарі, з. нару, о. нарою, м. нарі, к. наро

Більше записів