1. (у ботаніці) потовщена, часто дерев’яниста частина стебла або кореня у деяких багаторічних рослин (наприклад, у цикадоподібних), розташована на рівні землі або нижче, що слугує для зберігання води та поживних речовин.
2. (у зоології) головна, базальна частина колонії деяких сидячих тварин (наприклад, коралів, моховаток), від якої відходять гілки з окремими особями (зоїдами).