1. Засуджений до каторжних робіт, той, хто відбуває каторгу.
2. Перен. Той, хто зазнає важких страждань, мук або виконує надзвичайно важку, виснажливу роботу.
каторжник
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
О, йому було відомо, що значить пробивати шлях та ще й у військових школах, коли брат — політичний засланець, каторжник. Либонь, душу їм пропекли тим братом, і тільки добра слава Чумакового роду в цілому могла захистити хлопців і зрівноважити такий родинний гріх — наявність серед усіх одного «ворога народу».
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
Вiн пiшов i не вернувся: не вертаються — хто в бунт…У Сибiр на золотi розсипини по Володимирськiй пройшов каторжник. I не прийшов.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: іменник (однина) |