Історичний термін, що позначає реформістську течію в німецькій соціал-демократії кінця XIX століття, представники якої (переважно професори-економісти) вважали можливим мирний перехід від капіталізму до соціалізму через державне регулювання та соціальні реформи, без революційного повалення існуючого ладу.
У ширшому, переносному значенні — будь-яке вчення або позиція, що формально проголошують соціалістичні ідеали, але на практиці обмежуються академічними дискусіями, теоретизуванням та пропозиціями реформ у рамках існуючої системи, без прагнення до радикальних суспільних змін.