Значення
- (Література) –
Розділ метрики, що вивчає будову та особливості віршових рядків, які закінчуються неповною стопою (каталектикою).
- (Література) –
Сукупність ритмічних особливостей, пов’язаних із закінченням віршових рядків (наприклад, клаузул), у поетичному творі, творчості певного автора або в цілому поетичній традиції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. каталексика, р. каталексики, д. каталексиці, з. каталексику, о. каталексикою, м. каталексиці, к. каталексико