даваний

[dɑʋɑnɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. (Історія) –

    (в історії) Офіційна назва селянина в Україні XIV–XVIII століть, який не мав власного господарства та постійно працював на феодала, одержуючи від нього платню натурою (даванням) або ділянку землі для обробітку.

  2. (Історія) –

    (заст.) Той, хто одержує щось як подарунок, допомогу або винагороду; одержувач.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. даваний, р. даваного, д. даваному, з. даваного, о. даваним, м. даванім

Більше записів