Значення
- (Юриспруденція) –
Скасувати, оголосити нечинним, недійсним (про документ, рішення, наказ тощо).
- (Юриспруденція) –
Відмінити, припинити дію чогось (про правило, звичай, подію тощо).
- (Юриспруденція) –
У бухгалтерії: викреслити, списати з рахунку; анулювати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я касую, ти касуєш, він касує, ми касуємо, ви касуєте, вони касують
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘касувати’ в українській мові означає ‘скасовувати, анулювати’. Воно походить від латинського ‘casare’ (робити недійсним), що утворене від ‘casus’ (випадок, падіння). Це слово прийшло в українську через посередництво польської мови (kasować) або німецької (kassieren). У минулому воно також мало значення ‘викреслювати, виправляти’. Таким чином, ‘касувати’ пов’язане з ідеєю ‘скасування’ або ‘знищення’ чогось.