анулюва́ти (док. і недок.)
1. Визнавати що-небудь недійсним, скасовувати, припиняти дію чогось (документа, угоди, закону, рішення тощо).
2. Знищувати, ліквідовувати що-небудь, усувати наслідки чогось.
Словник Української Мови
Буква
анулюва́ти (док. і недок.)
1. Визнавати що-небудь недійсним, скасовувати, припиняти дію чогось (документа, угоди, закону, рішення тощо).
2. Знищувати, ліквідовувати що-небудь, усувати наслідки чогось.
Приклад 1:
Касувати — анулювати, скасовувати; ліквідувати. Катаринка — шарманка.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
За кілька станцій, збільшуючи швидкість, це запізнення можна було б легко анулювати і Хорн взявся за регулятор. VI Коли станція Кожанка під’їхала під одеський поїзд і зупинилася, її не можна було впізнати.
— Тютюнник Григорій, “Вир”