картуз

[kɑrtuz] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Одяг) –

    Чоловічий головний убір з козирком, зазвичай з твердим або напівтвердим денцем, різновид фуражки або кепі.

  2. (Техніка) –

    (спец.) Мішок з паперу, полотна тощо для насипних матеріалів (цукру, борошна, цементу), зазвичай конічної або циліндричної форми.

  3. (Техніка) –

    (техн.) Захисний кожух, кришка, оболонка, що закриває певний вузол або деталь механізму (наприклад, підшипника).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. картуз, р. картуза, д. картузові, з. картуз, о. картузом, м. картузі, к. картузе

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Приклади з художньої літератури

  • У картузах із парусини
    Комбайн комбайнові гукав:
    — То що ж косить?
    Воно — все синє!
    Де льон? Де небо? Де ріка?
    — Василь Симоненко

Більше записів