кашкет

[kɑʃkɛt] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Кашкет — легкий чоловічий головний убір з козирком, зазвичай без полів, що прилягає до голови; кепка.

  2. Кашкет — заст. форменний головний убір (фуражка, картуз) у деяких військових формуваннях, поліції тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кашкет, р. кашкета, д. кашкетові, з. кашкет, о. кашкетом, м. кашкеті, к. кашкете

Походження слова (Етимологія)

Слово «кашкет» походить з польської мови (пол. kaszkiet), а також зустрічається в чеській (kašket, kasket), словацькій (kašket), болгарській (каскет) та сербохорватській (качкет) мовах. Воно походить від французького слова casquette (зменшувальна форма від casque — «шолом, каска»). Таким чином, кашкет — це головний убір, який спочатку був різновидом шолома або каски.
Споріднені слова:каска, шолом, кепка

Синоніми & Антоніми

Більше записів