Кашкет — легкий чоловічий головний убір з козирком, зазвичай без полів, що прилягає до голови; кепка.
Кашкет — заст. форменний головний убір (фуражка, картуз) у деяких військових формуваннях, поліції тощо.
Словник Української Мови
Буква
Кашкет — легкий чоловічий головний убір з козирком, зазвичай без полів, що прилягає до голови; кепка.
Кашкет — заст. форменний головний убір (фуражка, картуз) у деяких військових формуваннях, поліції тощо.
Приклад 1:
На нім засмальцьовані штани, така ж старенька куцина, а на голові — той самий старомодний кашкет, що йому, мабуть, стільки літ, скільки й самому Сіркові. Перейшовши річку, повернулись на схід і пішли нагору стежечкою, підіймаючись помалу навскіс схилами на Сіхоте-Алінь.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Приклад 2:
Полiз у кашкет Юхим: — Ховай струмент. Дiла сьогоднi не буде.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”