картуш

1. У архітектурі та декоративно-ужитковому мистецтві — декоративний елемент у вигляді щита, сувою або напіврозгорнутого рулону паперу (пергаменту), на якому часто розміщують написи, герби, емблеми чи дати.

2. У картографії — художньо оформлена рамка (часто у вигляді сувою), що містить назву карти, умовні позначення, масштабну лінійку та іншу супровідну інформацію.

3. У єгиптології — овальна рамка (шнур) з вузлом, що позначає ім’я фараона або божества в давньоєгипетських ієрогліфічних написах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |