карцер

[kɑrt͡sɛr] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Ізольоване приміщення для тимчасового ув’язнення або покарання порушників дисципліни у в’язницях, армійських частинах або навчальних закладах (застаріле).

  2. (Історія) –

    У деяких навчальних закладах (особливо закритого типу) до середини XX століття — окрема кімната для самотнього ув’язнення учнів як дисциплінарне стягнення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. карцер, р. карцеру, д. карцерові, з. карцер, о. карцером, м. карцері, к. карцере

Більше записів