ділениця

[dilɛnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Сільське господарство) –

    (діалектне) Частина поля, земельної ділянки, яку виділяють для обробітку або використання окремій особі чи сім’ї в межах спільного угіддя; наділ, пай.

  2. (Історія) –

    (історичне) У давньоруському князівському господарстві — частина княжих земель або доходів, яка призначалася для утримання князівської дружини або окремих її членів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ділениця, р. ділениці, д. ділениці, з. діленицю, о. діленицею, м. ділениці, к. діленице

Більше записів