картотека

1. Систематизоване зібрання карток з довідковими матеріалами, документами або бібліографічними даними, розташованих за певним порядком (алфавітним, тематичним, хронологічним тощо) для швидкого пошуку.

2. Спеціальний шафа, скринька або пристрій з висувними ящиками для зберігання таких карток.

3. (переносно) Упорядкована сукупність інформації, даних про когось або щось, що зберігається в певній системі (часто електронній).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |