карточка

[kɑrtot͡ʃkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Невеликий прямокутний аркуш паперу, картону або пластику стандартного розміру, що містить певну інформацію або виконує функцію документа (наприклад, кредитна карточка, читацька карточка, візитна карточка).

  2. (Інформаційні технології) –

    Окремий листок у картковій системі обліку або каталозі, що містить відомості про щось (наприклад, карточка в бібліотечному каталозі, облікова карточка співробітника).

  3. (Мистецтво) –

    Окрема ілюстрована картка, часто з колекційною метою (наприклад, бейсбольна карточка, художня листівка-карточка).

  4. (Інформаційні технології) –

    У комп’ютерній термінології — плата, електронний пристрій, що вставляється у роз’єм на материнській платі комп’ютера (наприклад, відеокарточка, звукова карточка, мережева карточка).

  5. (Лінгвістика) –

    У розмовній мові — карта для гри (ігральна карта).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. карточка, р. карточки, д. карточці, з. карточку, о. карточкою, м. карточці, к. карточко

Більше записів