карточка

1. Невеликий прямокутний аркуш паперу, картону або пластику стандартного розміру, що містить певну інформацію або виконує функцію документа (наприклад, кредитна карточка, читацька карточка, візитна карточка).

2. Окремий листок у картковій системі обліку або каталозі, що містить відомості про щось (наприклад, карточка в бібліотечному каталозі, облікова карточка співробітника).

3. Окрема ілюстрована картка, часто з колекційною метою (наприклад, бейсбольна карточка, художня листівка-карточка).

4. У комп’ютерній термінології — плата, електронний пристрій, що вставляється у роз’єм на материнській платі комп’ютера (наприклад, відеокарточка, звукова карточка, мережева карточка).

5. У розмовній мові — карта для гри (ігральна карта).

Приклади вживання слова:

карточка

Приклад 1:
Я їм нічо поповнити не годна, а насподі в скрині є карточка від товариша мого чоловіка. Десь з далеких країв пише, що прийде до нас двоїх уже волних.
— Невідомий автор, “193 Vibrani Novieli Vasil Stiefanik”