Навлон, -а, чол. рід. 1. У Стародавній Греції та Римі — велике судно, призначене для перевезення вантажів, зокрема зерна, а також для військових потреб; транспортний корабель.
2. Іст. У давньогрецьких полісах — податок або мито, що справлялося з власників кораблів за право заходити в порт, користуватися причалами чи вести морську торгівлю.