картезіанин

1. Послідовник філософських ідей французького мислителя Рене Декарта (лат. Cartesius — Картезій), представник картезіанства — раціоналістичного напряму в філософії XVII–XVIII століть.

2. Член католицького чернечого ордену картезіанців, заснованого святим Бруно Кельнським у 1084 році, що поєднує сувору відлюдницьку жизнь з інтелектуальною працею.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |