Значення
- (Техніка) –
Герметичний корпус (часто у формі жолоба або лотка), що є складовою частиною різних механізмів (двигуна, коробки передач, редуктора тощо) і призначений для захисту внутрішніх деталей, їх змащення та збору мастила.
- (Техніка) –
У автомобільній та мототехніці — нижня частина блоку циліндрів двигуна внутрішнього згоряння, що утворює резервуар для оливної ванни (мастила).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. картер, р. картера, д. картерові, з. картер, о. картером, м. картері, к. картере
Походження слова (Етимологія)
Слово «картер» позначає нижню частину двигуна або коробку для механізму. Воно походить з англійської мови, де «carter» у технічному значенні походить від прізвища англійського винахідника Г. Картера (H. Carter). Іноді помилково пов’язують з англійським словом «cart» (віз), але це не підтверджується. Слово поширене в багатьох мовах, зокрема в російській, болгарській, білоруській, польській, чеській, словацькій, сербохорватській та словенській.