картеч

[kɑrtɛt͡ʃ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    (історичне) Рідкісна назва для картечі — артилерійського снаряда, начиненого кульками, який розривається в повітрі або при ударі об перешкоду, уражаючи живую силу противника на значній площі.

  2. (Лінгвістика) –

    (діалектне, західні регіони) Дрібна монета, гроші загалом; часто вживається в множині (“картечі”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. картеч, р. картечі, д. картечі, з. картеч, о. картеччю, м. картечі, к. картече

Більше записів