Значення
- (Юриспруденція) –
Особа, яка отримала майно або титул у спадок від предків; спадкоємець, наступник роду.
- (Історія) –
Власник земельного маєтку, що перейшов до нього за правом спадковості; поміщик.
- (Історія) –
(Застаріле) Той, хто успадкував від батька або предків певні якості, звички, заняття тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дідич, р. дідич, д. дідич, з. дідич, о. дідич, м. дідич, к. дідич