карт-рахунок

[kɑrt-rɑxunok] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Фінанси) –

    Банківський рахунок, до якого прив’язана платіжна картка, що дозволяє його власнику здійснювати операції з коштами на цьому рахунку (зняття готівки, оплату товарів і послуг тощо) за допомогою такої картки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. карт-рахунок, р. карт-рахунку, д. карт-рахункові, з. карт-рахунок, о. карт-рахунком, м. карт-рахункові, к. карт-рахунку

Більше записів