карнавухий
[kɑrnɑʋuxɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Зоологія) –
(діал.) Який має великі вуха, довговухий (про тварин, переважно про собак).
- (Лінгвістика) –
(перен., розм.) Незграбний, неспритний; такий, що погано щось робить.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. карнавухий, р. карнавухого, д. карнавухому, з. карнавухого, о. карнавухим, м. карнавухім