1. Абстрактна назва ознаки за значенням прикметника “карнавальний”; властивість, яка характеризується веселощами, розкутістю, маскарадністю, тимчасовим скасуванням суспільних норм та ієрархій, що притаманні карнавалу.
2. У літературознавстві та культурології — художній принцип або стильова риса, заснована на естетиці народного карнавалу, що виражається у змішуванні високого і низького, профанації сакрального, гротеску, вільному контакті між усіма явищами та персонажами; філософсько-естетична категорія, розроблена М. Бахтіним при аналізі творчості Ф. Рабле.