діатонічність

Значення

1. (Мистецтво) –

   У музиці: принцип організації звуковисотної системи, заснований на семиступеневій діатонічній гамі, що складається з п’яти тонів і двох напівтонів, розташованих у певному порядку; властивість ладу або гамми бути побудованою на основі діатоніки.

2. (Мистецтво) –

   У музичній практиці: конкретне проявлення діатонічної системи у творі, мелодії або гармонії, що характеризується відсутністю хроматичних ступенів та альтерацій.

Правопис та відмінювання