Значення
- (Техніка) –
Скручений, зігнутий, звивистий шматок чогось (переважно про металеві предмети).
- (Побут) –
Дрібна, складена або зім’ята річ, часто непотрібна; скруток, зморщок.
- (Лінгвістика) –
Розм. Про людину невеликого зросту, або про щось маленьке, крихітне.
- (Лінгвістика) –
Діал. Завиток, закруток (наприклад, у візерунку, на рогах).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. карлючка, р. карлючки, д. карлючці, з. карлючку, о. карлючкою, м. карлючці, к. карлючко