карлючка

1. Скручений, зігнутий, звивистий шматок чогось (переважно про металеві предмети).

2. Дрібна, складена або зім’ята річ, часто непотрібна; скруток, зморщок.

3. Розм. Про людину невеликого зросту, або про щось маленьке, крихітне.

4. Діал. Завиток, закруток (наприклад, у візерунку, на рогах).

Приклади:

Приклад 1:
Бач, куди карлючка закандзюбилась! Не з чорта хитрий і москаль!
— Невідомий автор, “124 Svatannia Na Goncharivtsi Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”