Значення
- (Лінгвістика) –
Чоловіче особове ім’я германського походження, аналог імені Карло, Кароль, Чарльз.
- (Історія) –
Історична назва лицаря, феодала в середньовічній Франції та Німеччині (наприклад, у виразі “карл Великий”).
- (Історія) –
Застаріла назва простолюдина, селянина, переважно в західнослов’янських мовах та історичних текстах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. карл, р. карла, д. карлові, з. карла, о. карлом, м. карлі, к. карле
Походження слова (Етимологія)
Ім’я Карл походить з німецької мови. У давньоверхньонімецькій мові слово ‘karal’ означало ‘чоловік’, а в середньоверхньонімецькій — ‘karl’ також ‘чоловік’. Це слово споріднене з іншими германськими словами, що означають ‘чоловік’ або ‘хлопець’, а також з грецькими та індійськими словами зі значенням ‘старий’. У слов’янські мови, зокрема в українську, це ім’я потрапило через німецьке посередництво. Також існує зв’язок зі словом ‘король’, яке походить від імені Карла Великого.